Обговорення в загальному колі

У цей час уряди і громадськість різних країн не мають єдиної думки щодо використання атомних електростанцій. Одні країни експлуатують АЕС і пла­нують будівництво нових (наприклад Росія й Франція), інші виводять з екс­плуатації старі й планують будівництво нових АЕС (наприклад Німеччина), треті не мають на своїй території АЕС (наприклад Італія та Австралія). Яки-ми.е позитивні й негативні наслідки експлуатації АЕС?

Позитивні наслідки експлуатації АЕС Негативні наслідки експлуатації АЕС
АЕС використовують величезну енергоємність ядерного палива. Це обумовлює невеликі обсяги палива, що споживається (тоді як велика ТЕС тільки за добу спалює кілька вагонів вугілля). Дозволяють побудувати електро­станції поблизу споживача і в та­кий спосіб заощадити на транспор­туванні палива та електроенергії. Не спалює кисень, майже не за­бруднює атмосферу й ґрунт. Виробляють дешеву електроенергію (якщо не враховувати вартості де­монтажу АЕС). Це особливо важли­во, тому що гідроресурси в багатьох країнах вичерпані, запаси нафти й природного газу обмежені, а собі­вартість видобутку вугілля висока. Можливість повторного використання палива після переробки Із погляду статистики й страхування великі аварії малоймовірні, однак наслідки такого інциденту вкрай тяжкі. Чинниками забруднення навколиш­нього середовища може стати раді­ація від охолодженої води та акти­вованих пилових часток, джерелом теплового забруднення є вплив на воду в системі охолодження. Великі витрати по утилізації радіо­активних відходів. Обмежений термін дії АЕС, після чого її слід закрити або провести сер­йозну реконструкцію. Опромінене паливо небезпечне, воно вимагає складних і дорогих заходів щодо переробки й зберігання. Небажаний режим роботи зі змінною потужністю для реакторів, що працюють на теплових нейтронах

ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ.

За останні десятиліття в географії підприємств чорної металургії відбу­лися значні зміни. Вони були викликані тим, що головними чинниками їх розміщення сталитранспортний (із цієї причини значна частина нових металургійних підприємств зараз споруджується в портах), екологічний (метаталургія — «брудне» виробництво, а тому нові підприємства споруджуються в країнах, де м'якше екологічне законодавство) та чинник трудових ресурсів (використання дешевої робочої сили зменшує витрати на виробництво продукції). Як наслідок, металургійне виробництво поступово переміщується до середньорозвинених країн (особливо це стосується виплавки чавуну і недорогих марок сталі).

На сьогодні у світі склались три головні райони виробництва чорних металів:



1) Східна Азія, де за обсягами виплавки сталі виділяються Китай, Японія (відповідно перше і друге місця за виплавкою сталі у світі) і Республіка Корея. При цьому Японія спеціалізується переважно на випуску якісних марок сталі, а Китай і Корея — масових. Виплавка сталі в цьому субрегіоні продовжує швидко зростати.

2) Європа, де найбільшими виробниками чорних металів єРосія, Німеччина, Україна. При цьому чорна металургія постсоціалістичних країн випускає переважно недорогі марки сталі, а високорозвинених країн — спеціальні.

3) Північна Америка, де своєю чорною металургією виділяються США (третє місце у світі). Тут також переважає виробництво високоякісного металу.

Запитання та завдання

Поясніть особливості географії чорної металургії. Із чим пов'язані зміни, що відбулися останнім часом?

2. Крім трьох найважливіших районів чорної металургії, за обсягами виробництва виділяються Індія, Австралійський Союз, Бразилія, Південна
Африка. Які чинники вплинули на розвиток галузі в цих країнах?

3. Позначте на контурних картах країни, які виробляють найбільшу кількість сталі.


3952387971704536.html
3952432306972774.html

3952387971704536.html
3952432306972774.html
    PR.RU™